Сульфасалазин: инструкция по применению, цена, отзывы больных, аналоги и побочные действия

от 261 рублей

Латинское название: Sulfasalazin

Действующее вещество/Аналог: Сульфасалазин

Код АТХ: А07ЕС01 Аминосалициловая кислота и аналогичные препараты

Производитель: АО KRKA (Словения)

Рецептурное: Да

Предназначение: Желудочно-кишечные

Оцените материал: Регистрационный номер: П №015099/01 от 25.11.2008

Состав Сульфасалазина

1 таблетка Сульфасалазина содержит: 

ЯДРО:Активное вещество: сульфасалазин, покрытый повидоном (соответствует 500мг сульфасалазина) –  535,000 мг Круглые двояковыпуклые таблетки со скошенным краем, покрытые оболочкой от  желтого до коричневато-желтого цвета с характерным запахом.Вид на изломе: от оранжевого до коричневато-оранжевого цвета.Перечень вспомогательных веществ1 таблетка содержит:ЯДРО:Активное вещество:  сульфасалазин, покрытый повидоном (соответствует 500мг сульфасалазина)      535,000 мгВспомогательные вещества: крахмал прежелатинизированный, магния стеарат, кремния диоксид коллоидный, безводный.ОБОЛОЧКА:Титана диоксид, краситель железа оксид желтый 10 (Е172), тальк, триэтилцитрат, макрогол-6000, кармеллоза натрия, метакриловой кислоты и этилакрилата сополимер (1:1) (сухое вещество).

Классификация

Фармакотерапевтическая группа: противомикробное и противовоспалительное кишечное средство. 

Код АТХ: А07ЕС01 Аминосалициловая кислота и аналогичные препараты

Фармакологические свойства

Сульфасалазин избирательно накапливается в соединительной ткани кишечника с высвобождением 5-аминосалициловой кислоты (5-АСК), обладающей противовоспалительной активностью, и сульфапиридина, обладающего противомикробной  бактериостатической  активностью в отношении диплококков, стрептококков, гонококков, кишечной палочки.Фармакокинетика. Около 30% сульфасалазина в таблетках, покрытых кишечнорастворимой оболочкой, абсорбируются из тонкого кишечника, остальные 70%  подвергаются расщеплению микрофлорой кишечника с образованием сульфапиридина 60-80% и 25 % – 5-АСК. Сульфасалазин достигает максимальной концентрации через 3-12 часов после приема таблеток, покрытых кишечнорастворимой оболочкой.Связь с белками плазмы сульфасалазина – 99%, сульфапиридина – 50%, 5-АСК – 43%. Сульфапиридин подвергается метаболизму в печени путем гидроксилирования с образованием неактивных метаболитов, 5-АСК – путем ацетилирования. Период полувыведения  сульфасалазина- 5-10 ч, сульфапиридина – 6-14 ч, 5-АСК – 0,6-1,4 ч. Выводится через кишечник – 5% сульфапиридина и 67% 5-АСК, почками – 75-91% всосавшегося сульфасалазина (в течение 3 дней).Показания к применению Сульфасалазин-ен

• Неспецифический язвенный колит (лечение обострений и поддерживающая терапия в фазе ремиссии);
• Болезнь Крона (легкие и среднетяжелые формы в фазе обострения);
• Ревматоидный артрит;  ювенильный ревматоидный артрит.

Противопоказания

• Гиперчувствительность к сульфасалазину или другим компонентам препарата, а так же сульфонамидам или салицилатам;
• порфирия;
• гранулоцитопения;
• апластическая анемия;
• врожденный дефицит глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы (риск развития желтухи);
• печеночная и/или почечная недостаточность;
• дети младше 10 лет и/или массой тела 35 кг с хроническим воспалительным заболеванием кишки; дети младше 6 лет с ювенильным ревматоидным артритом (для данной лекарственной формы и дозировки) (эффективность и безопасность не доказаны);
• период лактации.

Сульфасалазин-ен С осторожностью

Бронхиальная астма, аллергическая реакция в анамнезе (возможна перекрестная аллергическая реакция к фуросемиду, тиазидным диуретикам, производным сульфонилмочевины, ингибиторам карбоангидразы), системные формы ювенильного ревматоидного артрита (риск развития сывороточной болезни); беременность.

Сульфасалазин-ен при беременности и лактации

Передозировка

Сульфасалазин-ен, Способ применения

Оптимальный режим дозирования определяет лечащий  врач. Следует строго соблюдать соответствие используемой лекарственной формы конкретного препарата показаниям к применению и режиму дозирования.Согласно действующей инструкции лекарственное средство Сульфасалазин-ен предназначено для применения по следующей схеме: внутрь,  после еды.

Дозировка Сульфасалазина при язвенном колите, болезни Крона

Взрослые и дети старше 16 лет: в 1-ый день  по 500 мг 4 раза в сутки; во 2-й день по 1 г  4 раза в сутки; в 3-й и последующие дни по 1,5-2 г 4 раза в сутки. После стихания острых клинических симптомов язвенного колита взрослым и подросткам и/или с массой тела более 65 кг назначают поддерживающую дозу по 500 мг 3-4 раза в сутки в течение нескольких месяцев. Дети  с 10 лет до 16 лет и/или массой тела от 35 кг до 50 кг: по 500 мг 4 раза в сутки. Поддерживающая терапия для детей и подростков до 16 лет и/или массой тела менее 65 кг не рекомендуется.Максимальная суточная доза для взрослых – 8 г, для детей до 16 лет – 2 г.

Дозировка Сульфасалазина при ревматоидном артрите

Взрослые и дети старше 16 лет:  в течение первой недели назначают по 500 мг один раз в сутки, в течение  второй – по 500 мг 2 раза в сутки, в течение третьей – по 500 мг 3 раза в сутки и т.д. Терапевтическая доза  может составлять от 1,5 г до 3 г в сутки. Клинический эффект появляется после 6-10 недель терапии. Курс лечения – 6 месяцев и более.Дети от 6 до 8 лет и/или массой тела от 20-29 кг: 1 таблетка 2 раза в сутки.  Дети от 8 до 12 лет и/или массой тела от 30-39 кг: 1 таблетка 2-3 раза в сутки. Дети от 12 до 16 лет и/или массой тела от 40-50 кг: 1 таблетка 3 раза в сутки или 2 таблетки 2 раза в сутки.Дети старше 16 лет и/или массой тела более 50 кг: 2 таблетки 2 раза в сутки.Максимальная суточная доза для детей составляет 2 г или 40-50 мг/кг массы тела. 

Побочные явления

Побочные эффекты связаны со степенью плазменной концентрации сульфапиридина, особенно у людей с медленным ацетилированием. Чаще побочные эффекты наблюдаются у пациентов с ревматоидным артритом.Со стороны центральной и периферической нервной системы: головная боль, периферическая нейропатия, вертиго, головокружение, галлюцинации, судороги, атаксия,  нарушение сна, депрессия, асептический менингит.Со стороны желудочно-кишечного тракта: тошнота, рвота, диарея, снижение аппетита, панкреатит, стоматит, боль в животе, лекарственный гепатит.Со стороны органов кроветворения: макроцитоз, лейкопения, нейтропения, мегалобластная анемия, гемолитическая анемия, гемолитическая анемия вследствие ферментных нарушений – при нестабильных молекулах гемоглобина (тельца Гейнца-Эрлиха), метгемоглобинемия, агранулоцитоз, тромбоцитопения, апластическая анемия, гипопротромбинемия.Со стороны мочеполовой системы: протеинурия, гематурия, кристаллурия, нефротический синдром, преходящие олигоспермия и бесплодие.Со стороны дыхательной системы: одышка, кашель, интерстициальный пневмонит, фиброзирующий альвеолит, инфильтраты в легочной ткани.Со стороны органов чувств: шум в ушах.Лабораторные данные: гипербилирубинемия, повышение активности щелочной фосфатазы, «печеночных» трансаминаз.Аллергические реакции: генерализованная кожная сыпь, крапивница, эритема, кожный зуд, эксфолиативный дерматит, фотосенсибилизация, токсический эпидермальный некролиз (синдром Лайелла), злокачественная эксудативная эритема (синдром Стивенса-Джонсона), лихорадка, лимфоаденопатия, сывороточная болезнь, периорбитальная отечность, эозинофилия, узловатый полиартериит, анафилактический шок.Прочие: гипертермия, паротит, возможно окрашивание мочи, кожи или мягких контактных линз в желто-оранжевый цвет.

Меры предосторожности

Взаимодействие 

Сульфасалазин уменьшает всасывание фолиевой кислоты и дигоксина. Усиливает действие антикоагулянтов, противоэпилептических и пероральных гипогликемических средств, а также побочные эффекты цитостатиков, иммунодепрессантов, гепато- и нефротоксичных средств. Лекарственные средства, угнетающие костномозговое кроветворение, увеличивают риск миелосупрессии. Антибиотики в связи с угнетающим действием на кишечную флору уменьшают эффективность при язвенном колите.

Влияние Сульфасалазина на способность управлять автомобилем 

Инструкции для приготовления лекарственного средства 

Нет особых требований.

Условия хранения Сульфасалазин-ен

Форма выпуска

Цена Сульфасалазина, где купить

Цена Сульфасалазин-ен в аптеках: от 275 рублей до 389 рублей

Информация о производителе: Сульфасалазин-ен

ИНФОРМИРУЙТЕ ВРАЧА О ПОЯВЛЕНИИ У ВАС ЛЮБЫХ, В ТОМ ЧИСЛЕ НЕ УПОМЯНУТЫХ В ДАННОЙ ИНСТРУКЦИИ, НЕЖЕЛАТЕЛЬНЫХ РЕАКЦИЯХ И ОЩУЩЕНИЯХ! А ТАКЖЕ ОБ ИЗМЕНЕНИИ ЛАБОРАТОРНЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ НА ФОНЕ ПРИЕМА ЛЕКАРСТВЕННОГО СРЕДСТВА!

• Читайте также

• Панаспар
• Мавирет
• Латуда
• Зепатир

Найдено в 320 аптеках города

Инструкция для Сульфасалазин:

Самые частые вопросы:

?Сульфасалазин и Сульфасалазин ЕН – в чем отличия?

Оба препарата содержат по 500 мг действующего вещества сульфасалазина в каждой таблетке. Отличия заключаются в разновидностях самих таблеток: Сульфасалазин выпускается в форме таблеток, покрытых пленочной оболочкой. Препарат в этой форме имеет иммуносупрессивное действие (подавление естественного иммунитета), в первую очередь – в соединительной ткани, кишечных стенках и серозной жидкости, в которой концентрация действующего вещества особенно высока. Сульфасалазин-ЕН – в форме таблеток, покрытых кишечнорастворимой оболочкой. В данной форме препарат способен накапливаться в соединительной ткани кишечника с высвобождением 5-аминосалициловой кислоты (это вещество оказывает противовоспалительное действие) и сульфапиридина, вещества с противомикробным эффектом (сульфапиридин эффективен против диплококка, стрептококка, гонококка, кишечной палочки). Кроме того, эти два препарата имеют различия в составе вспомогательных компонентов.

?Сульфасалазин – каковы показания к применению?

К показаниям к применению Сульфасалазина относятся: острые приступы или периоды обострения болезни Крона; острые приступы или периоды обострения язвенного колита. Также средство применяется с целью поддержания ремиссии («затихания» симптомов) при язвенном колите. ВАЖНО! Сульфасалазин разрешен к сочетанию с глюкокортикостероидами (ГКС) и метронидазолом. К показаниям к применению Сульфасалазина-ЕН относятся: воспалительные заболевания кишечника, включая болезнь Крона и неспецифический язвенный колит (НЯК); ревматоидный артрит (взрослые пациенты); ювенильный ревматоидный артрит (в рамках комплексного лечения).

Проверено в
LikiControl – это сервис, который проверяет регистрацию лекарственных средств в Украине и актуализирует официальные инструкции к ним на основе государственных баз и реестров.’ class=”instruction-verified-link tooltiped”>LikiControl. Актуально на 21.05.2021

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

Сульфасалазин

(Sulfasalazin)

Склад:

діюча речовина:1 таблетка містить сульфасалазину 500 мг;

допоміжні речовини:повідон, крохмаль прежелатинізований, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, гіпромелоза, пропіленгліколь.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група.

Протизапальні засоби, що застосовуються при захворюваннях кишечнику. Кислота аміносаліцилова та подібні засоби.

Код АТХ А07Е С01.

Клінічні характеристики.

Показання.

–      Індукція та підтримання ремісії при виразковому коліті; лікування хвороби Крона в активній стадії.

–      Лікування ревматоїдного артриту у дорослих у випадку недостатньої ефективності нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП).

–      Лікування ювенільного полісуглобового або олігосуглобового ревматоїдного артриту.

Протипоказання.

–      Гіперчутливість до сульфасалазину, його метаболітів, сульфонамідів або саліцилатів;

–      кишкова непрохідність або обструкція сечовивідних шляхів;

–      порфірія, оскільки повідомлялося про утворення сульфонамідами осаду при гострій атаці;

–      ураження нирок тяжкого ступеня (швидкість клубочкової фільтрації < 30 мл/хв/1,73м2) та/або ураження печінки тяжкого ступеня;

–      пацієнтам, в анамнезі яких є напади астми тяжкого ступеня, кропив’янка, риніт або інші алергічні реакції, спричинені ацетилсаліциловою кислотою або іншими НПЗП. У таких пацієнтів були зареєстровані анафілактичні реакції з летальним наслідком;

– діти віком до 6 років.

Спосіб застосування та дози.

Дозу слід підібрати відповідно до тяжкості захворювання та можливих побічних ефектів. Таблетки необхідно приймати під час їди, запиваючи склянкою рідини. Пропущену дозу слід прийняти якомога раніше до моменту, коли залишиться небагато часу для прийому наступної дози. У такому випадку пацієнту слід приймати тільки наступну за розкладом дозу.

Таблетки слід ковтати цілими, не розламувати і не кришити.

Пацієнти літнього віку: особливі застереження відсутні.

Виразковий коліт

Дорослі

Тяжкий перебіг: 2-4 таблетки препарату Сульфасалазин 4 рази на добу, можливе застосування у поєднанні зі стероїдами як частина режиму інтенсивної терапії. При швидкому проходженні таблеток ефективність препарату може знижуватися.

Нічний інтервал між прийомами не має перевищувати 8 годин.

Перебіг помірної тяжкості: 2-4 таблетки 4 рази на добу, можливе застосування у поєднанні зі стероїдами.

Перебіг легкої тяжкості: 2 таблетки 4 рази на добу зі стероїдами або без них.

Підтримуюча терапія: після індукції ремісії дозу препарату поступово знижувати до 4 таблеток на добу. У цій дозі препарат необхідно приймати постійно, оскільки при припиненні лікування навіть через кілька років після гострого нападу ризик рецидиву зростає у 4 рази.

Діти

Дозу зменшувати пропорційно до маси тіла.

У випадку гострого нападу або рецидиву: 40-60 мг/кг на добу.

Підтримуюче лікування: 20-30 мг/кг на добу.

Хвороба Крона

При хворобі Крона препарат слід приймати за тією ж схемою, що і при виразковому коліті (див. вище).

Ревматоїдний артрит

Дорослі

У пацієнтів із ревматоїдним артритом та пацієнтів, які застосовували НПЗП протягом тривалого часу, може бути чутливий шлунок, тому у випадку цього захворювання препарат Сульфасалазин слід застосовувати відповідно до наступних рекомендацій. Лікування слід розпочинати з 1 таблетки на добу, поступово збільшуючи дозу на 1 таблетку у день щотижня, поки доза не становитиме 1 таблетку 4 рази на добу або 2 таблетки 3 рази на добу залежно від переносимості та ефективності препарату. Дія проявляється повільно і вираженого ефекту може не спостерігатися протягом 6 тижнів. Покращення рухливості суглобів має супроводжуватися зменшенням швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) та рівнів С-реактивного білка. Можливе супутнє застосування НПЗП та препарату Сульфасалазин.

Ювенільний полісуглобовий або олігосуглобовий ревматоїдний артрит.

Діти віком від 6 років.

30-50 мг/кг/добу, розподілені на 4 однакові дози. Зазвичай максимальна добова доза становить  2000 мг/добу. Для зменшення можливої непереносимості з боку шлунково-кишкового тракту  слід розпочинати з прийому ¼ запланованої підтримуючої дози з подальшим її підвищенням на ¼ кожного тижня до досягнення підтримуючої дози.

Побічні реакції.

Найчастішими побічними реакціями, пов’язаними із застосуванням сульфасалазину при виразковому коліті, були зниження апетиту, головний біль, нудота, блювання, розлади шлунка і зворотна олігоспермія. Ці реакції виникали приблизно у однієї третини пацієнтів. Такі побічні реакції, як свербіж, кропив’янка, висипання, підвищення температури тіла, анемія з тільцями Гейнца, гемолітична анемія і ціаноз, виникали рідше (1 на 30 пацієнтів або менше). Досвід показує, що при застосуванні добової дози 4 г або більше чи при сумарних рівнях сульфапіридину у сироватці крові вище 50 мкг/мл, частота побічних реакцій має тенденцію до зростання.

Застосування сульфасалазину при ревматоїдному артриті у дорослих супроводжувалося виникненням подібних побічних реакцій, хоча частота окремих реакцій була вищою. У дослідженнях ревматоїдного артриту часто відзначалися такі побічні реакції: нудота (19 %), диспепсія (13 %), висипання (13 %), головний біль (9 %), біль у животі (8 %), блювання (8 %), підвищення температури тіла (5 %), запаморочення (4 %), стоматит (4 %), свербіж(4 %), відхилення від норми результатів аналізів функції печінки (4 %), лейкопенія (3 %) і тромбоцитопенія (1 %). Надходило одне повідомлення про 10 % рівень пригнічення імуноглобуліну. Ця реакція мала повільний зворотний розвиток та рідко супроводжувалася клінічними симптомами.

Загалом побічні реакції у пацієнтів з ювенільним ревматоїдним артритом подібні до тих, які спостерігаються у дорослих пацієнтів з ревматоїдним артритом, за винятком високої частоти синдрому, подібного до сироваткової хвороби, при системному перебігу ювенільного ревматоїдного артриту. В одному клінічному дослідженні спостерігався 10 % рівень пригнічення імуноглобуліну.

Хоча в переліку нижче подана лише невелика кількість побічних реакцій, про які повідомлялося при застосуванні цього конкретного лікарського засобу, фармакологічна схожість сульфонамідів передбачає, щоб при застосуванні препарату Сульфасалазин враховувалася кожна з цих реакцій.

Побічні реакції, які виникають нечасто або рідко

Інфекції та інвазії:асептичний менінгіт, псевдомембранозний коліт.

З боку системи крові та лімфатичної системи: панцитопенія, апластична анемія, агранулоцитоз, мегалобластна (макроцитарна) анемія, пурпура, гіпопротромбінемія, метгемоглобінемія, макроцитоз, вроджена нейтропенія і мієлодиспластичний синдром.

З боку імунної системи: мультиформна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), ексфоліативний дерматит, епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) з пошкодженням рогівки, медикаментозні висипання з еозинофілією і системними симптомами (DRESS), анафілаксія, синдром сироваткової хвороби, iнтерстиційне захворювання легень, пневмоніт з або без еозинофілії, васкуліт, фіброзуючий альвеоліт, плеврит, перикардит з або без тампонади, алергічний міокардит, вузликовий поліартеріїт, вовчакоподібний синдром, гепатит і некроз печінки з або без імунних комплексів, фульмінантний гепатит, що деколи призводить до трансплантації печінки, гострий віспоподібний парапсоріаз (синдром Муха-Габермана), рабдоміоліз, фотосенситизація, артралгія, періорбітальний набряк, ін’єкція кон’юнктиви і білкової оболонки ока та алопеція, реакції гіперчутливості.

З боку шлунково-кишкового тракту: гепатит, печінкова недостатність, панкреатит, кров’яниста діарея, порушення абсорбції фолієвої кислоти, порушення абсорбції дигоксину, стоматит, діарея, болі у животі та нейтропенічний ентероколіт, загострення виразкового коліту.

Психічні розлади:депресія.

З боку центральної нервової системи:розлади відчуття смаку,поперечний мієліт, судоми, менінгіт, поперечне ураження заднього канатика спинного мозку, синдром кінського хвоста, синдром Гійєна-Баре, енцефалопатія, периферична невропатія, пригнічення психічних функцій, запаморочення, втрата слуху, розлади відчуття запаху, безсоння, атаксія, галюцинації, шум у вухах і сонливість.

З боку нирок: токсична нефропатія з олігурією та анурією, нефрит, нефротичний синдром, інфекції сечовивідних шляхів, гематурія, кристалурія, протеїнурія і гемолітико-уремічний синдром, інтерстиціальний нефрит.

Інші реакції:зміна кольору сечі та зміна кольору шкіри, еритема, алопеція, набряк обличчя.

Сульфонаміди мають визначену хімічну схожість з деякими струмогенними засобами, діуретиками (ацетазоламід і тіазиди) і пероральними гіпоглікемічними препаратами. У пацієнтів, які отримують сульфонаміди, рідко виникає збільшення зобу, гіпоглікемія, діурез.

З цими засобами може спостерігатися перехресна чутливість. Очевидно, щурі особливо чутливі до струмогенних ефектів сульфонамідів, а довготривале застосування їх у тварин цього виду призводило до злоякісних пухлин щитовидної залози.

Післяреєстраційні повідомлення

Нижче наведені явища, які виявлені під час післяреєстраційного застосування у клінічній практиці препаратів, які містять месаламін (або метаболізуються до його утворення). Оскільки повідомлення надсилалися добровільно від популяції невідомого розміру, оцінити їх частоту неможливо. Ці явища було включено через комбінацію таких факторів, як серйозність, частота реєстрації або потенційний причинний зв’язок з месаламіном.

З боку системи крові та лімфатичної системи крові: псевдомононуклеоз.

З боку серця:міокардит.

З боку гепатобіліарної системи: повідомлення про гепатотоксичність, зокрема підвищення показників аналізу функції печінки (СГОТ/АСТ, СГПТ/АЛТ, ГГТ, ЛДГ, лужна фосфатаза, білірубін), жовтяниця, холестатична жовтяниця, цироз, холестатичний гепатит, холестаз і можливе гепатоцелюлярне пошкодження, включаючи некроз печінки і печінкову недостатність. Деякі з цих випадків призводили до летального наслідку. Повідомлялося про один випадок синдрому, подібного до синдрому Кавасакі, що включав зміни функції печінки.

З боку імунної системи:анафілаксія.

З боку обміну речовин, метаболізму: втрата апетиту, недостатність фолатів.

З боку сечовидільної системи: нефролітіаз.

З боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння: кашель, диспное, орофарингеальний біль.

З боку шкіри та підшкірної тканини: ангіоневротичний набряк, пурпура, екзантема, токсична пустулодерма, червоний плоский лишай, фоточутливість, синдром Гужеро-Шегрена.

З боку судин: блідість.

Зловживання лікарським засобом і залежність від нього: не повідомлялося.

Лабораторні дослідження: підвищення ензимів печінки, індукція аутоантитіл.

Передозування.

Існують докази того, що частота і тяжкість токсичних реакцій при передозуванні безпосередньо пов’язані із сумарною концентрацією сульфапіридину в сироватці крові. Симптоми передозування можуть включати нудоту, блювання, розлад шлунка і болі в животі. У більш тяжких випадках можуть спостерігатися симптоми з боку центральної нервової системи, зокрема сонливість, судоми тощо. Для контролю процесу одужання після передозування можна використовувати показники концентрації сульфапіридину у сироватці крові.

Пацієнти з порушеннями функцій нирок мають підвищений ризик виникнення тяжкої токсичності.

Немає документально підтверджених повідомлень про летальні випадки через прийом значних одноразових доз сульфасалазину. Неможливо визначити LD50 у лабораторних тварин, зокрема мишей, оскільки найвища пероральна добова доза сульфасалазину, яку можна було ввести (12 г/кг), не призводила до летального наслідку. Регулярне застосування сульфасалазину у дозі 16 г на добу у вигляді таблеток не призводило до летального наслідку у пацієнтів.

Інструкції при передозуванні.За показаннями промивання шлунка або стимуляція блювання та застосування проносних препаратів. Підлужнення сечі. При нормальній функції нирок необхідно інтенсивне насичення організму водою. При наявності олігурії слід обмежити кількість введеної рідини та сольових розчинів і провести відповідне лікування. При повній блокаді нирок кристалами можна провести катетеризацію сечоводів. Низька молекулярна маса сульфасалазину і його метаболітів може сприяти їхньому виведенню за допомогою діалізу.

Пацієнти мають бути обстежені на предмет виявлення ознак розвитку метгемоглобінемії або сульфгемоглобінемії. За наявності цих станів призначають відповідну терапію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність

За опублікованими даними щодо застосування сульфасалазину вагітним жінкам немає свідчень про ризики тератогенного впливу. Імовірність негативного впливу на плід при застосуванні сульфасалазину у період вагітності низька. При пероральному застосуванні сульфасалазин пригнічує всмоктування та метаболізм фолієвої кислоти та може призвести до дефіциту фолієвої кислоти. Оскільки шкідливий вплив повністю не виключається, сульфасалазин слід застосовувати у період вагітності лише за крайньої необхідності.

Період годування груддю

Сульфасалазин та сульфапіридин проникають у грудне молоко. Необхідно з обережністю застосовувати препарат жінкам, які годують груддю, особливо при годуванні недоношених дітей або тих, які мають дефіцит глюкозо-6-фосфатдегидрогенази. Рішення про годування груддю приймає лікар враховуючи співвідношення користь/ризик для матері та дитини.

Діти.

Повідомлялося про високу частоту небажаних явищ у пацієнтів із системним перебігом ювенільного артриту. Застосування препарату у дітей із системним перебігом ювенільного ревматоїдного артриту часто призводило до виникнення реакції, подібної на сироваткову хворобу. Часто ця реакція була тяжкою і проявлялася підвищенням температури тіла, нудотою, блюванням, головним болем, висипаннями і відхиленням від норми результатів аналізів функції печінки. Лікування сульфасалазином при системному перебігу ювенільного ревматоїдного артриту не рекомендується.

Особливості застосування. 

Сульфасалазин зокрема показаний пацієнтам з виразковим колітом, які не можуть приймати таблетки сульфасалазину без оболонки через непереносимість з боку шлунково-кишкового тракту та у яких є ознаки того, що ця непереносимість в основному не пов’язана з високими рівнями сульфапіридину та його метаболітів у крові, наприклад у пацієнтів з нудотою і блюванням при прийомі перших кількох доз лікарського засобу або пацієнтів, у яких зниження дози не зменшило побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту. Пацієнтам з ревматоїдним артритом або ювенільним ревматоїдним артритом необхідно продовжувати підтримувати режим відпочинку та фізіопроцедури згідно з показаннями. На відміну від протизапальних лікарських засобів, ефект препарату Сульфасалазин спостерігається не одразу. Рекомендується проводити супутнє лікування аналгетиками та/або нестероїдними протизапальними препаратами принаймні до появи ефекту препарату.

Повідомлялося про відмову печінки та підвищення рівня ензимів у сироватці крові під час лікування 5-аміносаліциловою кислотою/продуктами месалазину у пацієнтів із захворюванням печінки в анамнезі. Тому Сульфасалазин протипоказаний пацієнтам з ураженням печінки тяжкого ступеня (див. «Протипоказання»). Потрібно дотримуватись обережності при застосуванні препарату пацієнтам з ураженням печінки від помірного до середнього ступеня тяжкості та застосовувати препарат тільки за умови, якщо користь від застосування значно перевищує ризик для пацієнта. Потрібно контролювати функції печінки до початку терапії та періодично протягом лікування. Повідомлення про ураження нирок, що включали нефропатію мінімальних змін та хронічний інтерстиціальний нефрит, були пов’язані з застосуванням месаламіну та його проліків. Сульфасалазин протипоказаний пацієнтам з ураженням нирок тяжкого ступеня (див. «Протипоказання»). Потрібно дотримуватись обережності при застосуванні препарату пацієнтам з ураженням нирок від помірного до середнього ступеня тяжкості та застосовувати препарат тільки за умови, якщо користь від застосування значно перевищує ризик для пацієнта. Потрібно контролювати функції нирок до початку терапії та періодично протягом лікування. Повідомлялося про пов’язані із застосуванням сульфасалазину летальні випадки через реакції гіперчутливості, агранулоцитоз, апластичну анемію, інші дискразії крові, пошкодження печінки і нирок, незворотні зміни нервово-м’язової та центральної нервової системи та фіброзуючий альвеоліт. Наявність таких клінічних симптомів як біль у горлі, підвищення температури тіла, блідість, пурпура або жовтяниця можуть бути ознаками серйозних порушень з боку крові або гепатотоксичності. Пацієнтам, які отримують препарат Сульфасалазин, необхідно зробити загальний аналіз крові, а також аналіз сечі з ретельним мікроскопічним дослідженням. У період очікування результатів аналізів крові необхідно припинити лікування сульфасалазином.

Повідомлялося про серйозні інфекції, зокрема летальний сепсис і пневмонію. Деякі інфекції були пов’язані з агранулоцитозом, нейтропенією або мієлосупресією. У разі виникнення у пацієнта серйозної інфекції необхідно припинити застосування препарату. Під час і після лікування препаратом потрібно уважно відстежувати стан пацієнтів на предмет виявлення ознак і симптомів інфекції. Пацієнту, у якого під час лікування препаратом розвинулася нова інфекція, потрібно проводити негайне і повне діагностичне обстеження для виявлення інфекції та мієлосупресії. Необхідно бути обережними при розгляді можливості застосування сульфасалазину у пацієнтів з рецидивуючими або хронічними інфекціями в анамнезі або супутніми захворюваннями чи одночасним застосуванням лікарських засобів, які можуть сприяти розвитку інфекцій у пацієнта.

Тяжкі реакції гіперчутливості можуть впливати на стан внутрішніх органів, спричиняючи гепатит, нефрит, міокардит, мононуклеозоподібний синдром (псевдомононуклеоз), патологічні зміни з боку крові (зокрема, гематофагічний гістіоцитоз) та/або пневмоніт, включаючи еозинофільну інфільтрацію.

Повідомлялося про серйозні шкірні реакції, пов’язані із застосуванням сульфасалазину, деякі з летальним наслідком, зокрема ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Пацієнти мають найвищий ризик розвитку цих явищ на ранніх етапах терапії, і більшість цих явищ виникає у перший місяць лікування.

Сульфасалазин необхідно відмінити при першій появі висипань на шкірі, патологічних змін на слизовій оболонці або при інших ознаках гіперчутливості.

Повідомлялося про тяжкі системні реакції гіперчутливості, які загрожували життю, наприклад медикаментозні висипання з еозинофілією та системні симптоми у пацієнтів, які отримували сульфасалазин. Навіть якщо висипання не спостерігаються, можуть з’являтися ранні ознаки гіперчутливості, наприклад підвищення температури тіла або лімфаденопатія. Якщо наявні такі ознаки або симптоми, необхідно негайно обстежити стан пацієнта. Якщо неможливо виявити іншу причину розвитку цих ознак або симптомів, лікування сульфасалазином необхідно припинити.

Запобіжні заходи.

Загальні положення. Препарат необхідно призначати з обережністю пацієнтам з тяжкою алергією або бронхіальною астмою. Для запобігання кристалурії та утворенню каменів необхідно забезпечити надходження достатньої кількості рідини до організму. За пацієнтами з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази необхідно уважно спостерігати на предмет виявлення ознак гемолітичної анемії. Ця реакція зазвичай залежить від дози. При виникненні токсичних реакцій або реакцій гіперчутливості лікування препаратом слід негайно припинити.

Інформація для пацієнтів.

Пацієнтів необхідно поінформувати про можливість виникнення побічних ефектів і необхідність ретельного медичного спостереження. Поява болю у горлі, підвищення температури тіла, блідості, пурпури або жовтяниці може вказувати на серйозне порушення з боку крові. При появі будь-якої реакції з цього переліку пацієнту необхідно звернутися за медичною допомогою.

Пацієнтів потрібно проінструктувати, що прийом препарату має бути у двох рівних дозах, бажано під час їди, і ковтати таблетки треба цілими. Потрібно повідомити, що сульфасалазин може призводити до зміни кольору сечі або шкіри на оранжево-жовтий.

Виразковий коліт.Пацієнти з виразковим колітом повинні знати, що виразковий коліт рідко зникає повністю, а ризик виникнення загострення може суттєво знижуватися після тривалого застосування препарату Сульфасалазин у підтримуючій дозі.

Ревматоїдний артрит.Ревматоїдний артрит рідко зникає повністю. Тому показане тривале застосування препарату. Подальше спостереження за пацієнтами, які потребують прийому сульфасалазину, повинні проводити лікарі, щоб визначити необхідність тривалого застосування препарату.

Лабораторні аналізи.До початку застосування препарату Сульфасалазин кожні 2 тижні протягом перших 3 місяців терапії необхідно проводити загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою та аналізи функції печінки. Під час наступних 3 місяців такі самі аналізи необхідно проводити 1 раз на місяць, а потім кожні 3 місяці і за клінічними показаннями. Також періодично під час лікування препаратом Сульфасалазин потрібно проводити загальний аналіз сечі та оцінювати функцію нирок.

Може бути доцільним визначення рівнів сульфапіридину у сироватці крові, оскільки концентрації вище 50 мкг/мл, імовірно, пов’язані з підвищеною частотою виникнення побічних реакцій.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Ефект сульфасалазину на швидкість реакцій при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами систематично не оцінювався.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії. 

Відзначалося зниження абсорбції фолієвої кислоти та дигоксину при їх одночасному застосуванні з сульфасалазином.

Повідомлялося про супресію кісткового мозку та лейкемію при одночасному застосуванні тіопурин 6-меркаптопуриту або його проліків, азатіоприну, із сульфасалазином (орального застосування).

Одночасне застосування добових доз сульфасалазину 2 г і тижневих доз метотрексату 7,5 мг у 15 пацієнтів з ревматоїдним артритом (у дослідженні взаємодії лікарських засобів) не призводило до зміни показників фармакокінетики цих лікарських засобів.

Добові дози сульфасалазину 2 г (максимум 3 г) і тижневі дози метотрексату 7,5 мг (максимум 15 мг) застосовували у вигляді монотерапії або у комбінації у 310 пацієнтів з ревматоїдним артритом у двох контрольованих 52-тижневих клінічних дослідженнях. У загальному профілі токсичності для цієї комбінації виявлено підвищення частоти небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту, особливо нудоти, порівняно з частотою, що спостерігається при застосуванні цих лікарських засобів окремо.

Лабораторні показники.Було декілька повідомлень про можливий вплив на результати лабораторних показників (рідинної хроматографії) норметанефрину у сечі, що призводило до хибно-позитивного результату у пацієнтів, які застосовували сульфасалазин або його метаболіт, месаламін/месалазин.

Фармакологічні властивості. 

Фармакодинаміка.

Сульфасалазин є протизапальним засобом. Чинить імуносупресивну дію, особливо у сполучній тканині, кишковій стінці і серозній рідині, де його концентрація найвища. Завдяки кишковій флорі сульфасалазин розпадається до сульфапіридину і 5-аміносаліцилової кислоти. Сульфапіридин пригнічує проліферацію клітин-кілерів та трансформацію лімфоцитів. Протизапальна дія 5-аміносаліцилової кислоти (месалазин) найбільш значуща для лікування запальних захворювань товстого кишечнику. Головним чином локально вона інгібує циклооксигеназу і ліпооксигеназу у кишковій стінці, тим самим попереджає утворення простагландинів, лейкотрієнів та інших медіаторів запалення. Також, імовірно, вона зв’язує радикали вільного кисню.

Фармакокінетика.

Близько 30 % від прийнятої дози сульфасалазину абсорбується у тонкому кишечнику; інші 70 % метаболізуются завдяки кишковій флорі у товстому кишечнику до сульфапіридину і 5 -аміносаліцилової кислоти. Максимальні концентрації сульфасалазину та його метаболітів у плазмі досить сильно різняться у різних пацієнтів – при низькому рівні ацетилювання вони набагато вищі і пов’язані з частішими випадками небажаних явищ. Він добре зв’язується з білками плазми і сполучною тканиною. Найбільша частина абсорбованої кількості сульфасалазину потрапляє із жовчю у кишечник; незначна кількість виділяється у незміненому вигляді із сечею. Період напіввиведення сульфасалазину становить від 5 до 10 годин.

Найбільша частина звільненого сульфапіридину абсорбується і досягає максимальної концентрації в сироватці крові через 12-24 години після прийому препарату. Метаболізується у печінці (шляхом ацетилювання, гідроксилювання і кон’югування з глюкуроновою кислотою) і екскретується нирками. Період напіввиведення становить від 6 до 14 годин залежно від швидкості ацетилювання. Тільки близько 30 % 5-аміносаліцилової кислоти  абсорбується та ацетилюється у печінці і виводиться нирками з сечею. Решта виділяється у незміненому вигляді з калом.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:круглі, коричнювато-жовті, злегка двоопуклі таблетки зі скошеними краями, вкриті прозорою безбарвною плівковою оболонкою.

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.        

Упаковка.

По 10 таблеток у блістері; по 5 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

КРКА, д.д., Ново место/KRKA, d.d., Novo mesto.

Місцезнаходження.

Самые частые вопросы:

?Сульфасалазин и Сульфасалазин ЕН – в чем отличия?

Оба препарата содержат по 500 мг действующего вещества сульфасалазина в каждой таблетке. Отличия заключаются в разновидностях самих таблеток: Сульфасалазин выпускается в форме таблеток, покрытых пленочной оболочкой. Препарат в этой форме имеет иммуносупрессивное действие (подавление естественного иммунитета), в первую очередь – в соединительной ткани, кишечных стенках и серозной жидкости, в которой концентрация действующего вещества особенно высока. Сульфасалазин-ЕН – в форме таблеток, покрытых кишечнорастворимой оболочкой. В данной форме препарат способен накапливаться в соединительной ткани кишечника с высвобождением 5-аминосалициловой кислоты (это вещество оказывает противовоспалительное действие) и сульфапиридина, вещества с противомикробным эффектом (сульфапиридин эффективен против диплококка, стрептококка, гонококка, кишечной палочки). Кроме того, эти два препарата имеют различия в составе вспомогательных компонентов.

?Сульфасалазин – каковы показания к применению?

К показаниям к применению Сульфасалазина относятся: острые приступы или периоды обострения болезни Крона; острые приступы или периоды обострения язвенного колита. Также средство применяется с целью поддержания ремиссии («затихания» симптомов) при язвенном колите. ВАЖНО! Сульфасалазин разрешен к сочетанию с глюкокортикостероидами (ГКС) и метронидазолом. К показаниям к применению Сульфасалазина-ЕН относятся: воспалительные заболевания кишечника, включая болезнь Крона и неспецифический язвенный колит (НЯК); ревматоидный артрит (взрослые пациенты); ювенильный ревматоидный артрит (в рамках комплексного лечения).

?Назначается ли Сульфасалазин при Бехтерева?

Болезнь Бехтерева или анкилозирующий спондилит – это разновидность артрита, которая локализуется в суставах и связках позвоночника. Заболевание также способно поражать плечевые, бедренные или прочие суставы. Основные симптомы – боли, скованность и ограниченность движения в спине и в остальных суставах, затронутых болезнью. Сульфасалазин при болезни Бехтерева может быть назначен врачом-ревматологом, особенно если у пациента наблюдаются такие симптомы, как воспаление суставов, воспаление глаз, иридоциклиты. При такой симптоматике на фоне болезни Бехтерева препарат может приниматься очень длительное время, иногда годами.

Вопросы и ответы: Сульфасалазин

Информация в разделе Вопросы и ответы создана командой Liki24.com и основана на официальной инструкции производителя

Сульфасалазин (ССЗ) – лекарственное средство для лечения неспецифического язвенного колита (НЯК), ревматоидного артрита, болезни Крона и некоторых других заболеваний. Активный компонент препарата, сульфасалазин, представляет собой азосоединение сульфапиридина с салициловой кислотой.

Сам по себе сульфасалазин был синтезирован в середине прошлого века. Он входит в перечень основных лекарственных средств Всемирной Организации Здоровья (ВОЗ), в группу наиболее важных препаратов, необходимых для базовой системы здравоохранения.

Сульфасалазин и Сульфасалазин ЕН – в чем отличия?

Оба препарата содержат по 500 мг действующего вещества сульфасалазина в каждой таблетке. Отличия заключаются в разновидностях самих таблеток:

• Сульфасалазин выпускается в форме таблеток, покрытых пленочной оболочкой. Препарат в этой форме имеет иммуносупрессивное действие (подавление естественного иммунитета), в первую очередь – в соединительной ткани, кишечных стенках и серозной жидкости, в которой концентрация действующего вещества особенно высока.
• Сульфасалазин-ЕН – в форме таблеток, покрытых кишечнорастворимой оболочкой. В данной форме препарат способен накапливаться в соединительной ткани кишечника с высвобождением 5-аминосалициловой кислоты (это вещество оказывает противовоспалительное действие) и сульфапиридина, вещества с противомикробным эффектом (сульфапиридин эффективен против диплококка, стрептококка, гонококка, кишечной палочки).

Кроме того, эти два препарата имеют различия в составе вспомогательных компонентов.

Сульфасалазин – каковы показания к применению?

К показаниям к применению Сульфасалазина относятся:

• острые приступы или периоды обострения болезни Крона;
• острые приступы или периоды обострения язвенного колита.

Также средство применяется с целью поддержания ремиссии («затихания» симптомов) при язвенном колите.

ВАЖНО! Сульфасалазин разрешен к сочетанию с глюкокортикостероидами (ГКС) и метронидазолом.

К показаниям к применению Сульфасалазина-ЕН относятся:

• воспалительные заболевания кишечника, включая болезнь Крона и неспецифический язвенный колит (НЯК);
• ревматоидный артрит (взрослые пациенты);
• ювенильный ревматоидный артрит (в рамках комплексного лечения).

Назначается ли Сульфасалазин при Бехтерева?

Болезнь Бехтерева или анкилозирующий спондилит – это разновидность артрита, которая локализуется в суставах и связках позвоночника. Заболевание также способно поражать плечевые, бедренные или прочие суставы. Основные симптомы – боли, скованность и ограниченность движения в спине и в остальных суставах, затронутых болезнью.

Сульфасалазин при болезни Бехтерева может быть назначен врачом-ревматологом, особенно если у пациента наблюдаются такие симптомы, как воспаление суставов, воспаление глаз, иридоциклиты. При такой симптоматике на фоне болезни Бехтерева препарат может приниматься очень длительное время, иногда годами.

Сульфасалазин – как принимать?

Инструкция по применению препарата Сульфасалазин отмечает, что подбор дозы происходит индивидуально в каждом конкретном случае, с учетом тяжести заболевания и риска развития побочных эффектов.

Таблетки принимаются во время еды, их проглатывают целиком, не разжевывая и запивая жидкостью (не менее 1 стакана).

ВАЖНО! Если пациент пропустил очередную дозу Сульфасалазина, он должен принять ее как можно скорее. Если же в этот момент уже приблизилось время приема следующей дозы, то удваивать ее не нужно – следует просто продолжить обычный график лечения.

Как принимать Сульфасалазин при колите и болезни Крона?

Препарат Сульфасалазин при хроническом колите (ухудшении состояния или при обострении), а также при болезни Крона принимается в дозировке 1-2 г (от 2 до 4 таблеток) четырежды в сутки. Когда состояние улучшается, дозировку постепенно снижают.

В период ремиссии язвенного колита взрослые пациенты принимают препарат по 500 мг (1 таблетка) четырежды в сутки.

Как принимать Сульфасалазин при артрите?

При артрите (в том числе ревматоидном) обычно назначается Сульфасалазин-ЕН.

Инструкция по применению рекомендует прием этого препарата взрослым пациентам с ревматоидным артритом и ювенильными полиартритами в дозировке 2 г ежесуточно.

Лечение обычно начинают с низкой дозировки – 500 мг (1 таблетка) в сутки, а затем дозировку постепенно повышают. Дозу 2 г/сутки необходимо разделять на 2-4 приема. Если же такая дозировка не дает ожидаемого эффекта, в некоторых случаях (при отсутствии противопоказаний) ее можно превысить, но делать это разрешено только под строгим медицинским контролем.

ВАЖНО! Если клинический эффект от дозировки 2 г/сутки недостаточен после 3 месяцев применения – суточная доза может повышаться до 3 г.

Детям от 6 лет дозировку Сульфасалазина-ЕН подбирает врач из расчета 30–75 мг на 1 кг веса в сутки, разделенные на 2–3 приема. Дети лучше переносят терапию, когда начальные дозировки в 3–4 раза ниже рекомендованных и постепенно повышаются в течение 4 недель до достижения поддерживающей дозировки. Детям назначается не больше 4 таблеток (2 г сульфасалазина) в сутки.

ВАЖНО! Для детей может применяться только Сульфасалазин-ЕН (таблетки с кишечнорастворимой оболочкой). «Обычный» Сульфасалазин (таблетки с пленочной оболочкой) для детей противопоказан.

Сульфасалазин и беременность: назначают ли препарат беременным?

Не существует достоверной информации по поводу отсутствия риска для здоровья беременной и развития плода, поэтому Сульфасалазин может быть использован при беременности только в самых крайних случаях и в минимальных эффективных дозах.

Сульфасалазин при ГВ (грудном вскармливании) может быть назначен женщине, но ГВ на период лечения рекомендуется прекратить, хотя в грудное молоко препарат попадает в очень небольшом количестве.

Как сочетаются Сульфасалазин и алкоголь?

Инструкция по применению не содержит прямого ответа на этот вопрос, но врачи рекомендуют воздержаться от употребления алкоголя на весь период лечения Сульфасалазином.

Особенно это касается пациентов с болезнью Бехтерева, при которой катастрофически страдают печень и почки. Спиртосодержащие напитки усилят эту нагрузку, что может привести к почечной и/или печеночной недостаточности.

Что лучше – Сульфасалазин или Салофальк, Месакол, Метотрексат?

Препараты Сальфальк и Месакол имеют одно и то же действующее вещество – месалазин (5-аминосалициловая кислота, 5-АСК). Они используются при лечении неспецифического язвенного колита и болезни Крона.

Однако эти препараты и Сульфасалазин не являются взаимозаменяемыми, аналога Сульфасалазина не существует, это в своем роде уникальный препарат.

Препарат Метотрексат иногда используется для лечения ревматоидного артрита (когда прочие методы терапии не дают эффекта). Действующее вещество лекарства – метотрексат.

В любом случае окончательный выбор препарата, дозировки и длительности курса лечения – прерогатива опытного врача. Самолечение при таких серьезных болезнях, для лечения которых назначаются Сульфасалазин, Салофальк, Месакол и Метотрексат, может стоить вам жизни.

Имеет ли Сульфасалазин побочные эффекты?

Побочные действия препаратов Сульфасалазин и Сульфасалазин-ЕН подробно описаны в официальных инструкциях к ним.

Нежелательные реакции организма на лечение могут проявляться в виде тошноты, рвоты, диареи, потери аппетита, головной боли, изменения клинических показателей крови (в первую очередь – «печеночных» показателей).

Сульфасалазин-ЕН может провоцировать депрессию.

Может ли возникать аллергия на Сульфасалазин?

Да, изредка отмечаются аллергические реакции в виде дерматитов, сыпи, крапивницы, покраснения и зуда кожи, системной красной волчанки и др. Полный перечень возможных проявлений аллергии на Сульфасалазин содержится в инструкции по применению.

Купить Сульфасалазин в других городах